У статті аналізується термінологія, використовувана для характеристики постіндустріального суспільства, особливістю якого стали глобалізація і перетворення інноваційних інформаційних ресурсів у безпосередню виробничу силу, локомотив прискореного суспільного розвитку. Визначення інформаційних особливостей нинішнього суспільства й окреслення перспектив його трансформації сприяє більш точному застосуванню термінології, що, у свою чергу, дасть змогу забезпечити чіткість в одержанні нових наукових результатів.

Ключові слова: термінологічні характеристики, постіндустріальний етап розвитку суспільства, програмоване суспільство, інформаційне суспільство, суспільство знань, мережеве суспільство, цифрове суспільство.

Визначення співвідношення термінологічних характеристик соціальної організації сучасної цивілізації є важливим орієнтиром оптимізації наукових досліджень. Забезпечення чіткості в застосуванні термінів з пов’язаним із ними понятійним апаратом сприятиме чіткому окресленню предмета досліджень, унеможливлюватиме дублювання і працюватиме на підвищення ефективності використання творчого потенціалу суспільства в інтересах його розвитку.

 Характерні особливості постіндустріального етапу розвитку суспільства визначали у своїх працях такі зарубіжні дослідники, як І. Валлерстайн, Д. Белл, А. Турен, В. Іноземцев, Д. Тапскотт, М. Кастельс, А. Тоффлер та ін. Із вітчизняних дослідників суттєвий внесок у розробку цієї проблематики зробили М. Згуровський, Г. Почепцов, С. Чукут, Л. Мельник, 

П. Клімушкін, дослідницький колектив НБУВ під керівництвом академіка О. Онищенка та ін. Розвиток наукових досліджень сьогодення потребує осмислення напрацьованих результатів і синтезу наявного доробку. В останні десятиріччя з розвитком інформатизації процес наукових досліджень усе більше потребує уніфікації в розробці понятійного апарату. Це стосується всіх аспектів інтернаціональної за своєю суттю наукової діяльності, у тому числі й узгодження характеристик процесу самого суспільного розвитку. При цьому, як зазначає І. Валлерстайн, «…сьогоднішній вибір в одному відрізняється від попередніх. Це перший вибір, до якого залучений увесь світ, оскільки історична система, в якій ми живемо, вперше охоплює всю планету» [1, с. 183]. Нині за характеристикою виробничої діяльності цивілізаційний прогрес поділяється на три основні етапи: доіндустріальний – з розвитком видобувних видів господарської діяльності, індустріальний – з розвитком технологій обробітку й машинним виробництвом і постіндустріальний – зі зростаючим значенням обробки даних, використання інформаційних ресурсів, з удосконаленням виробничої і соціальної організації суспільства. Такий поділ охоплює великі проміжки людської історії і є дуже загальним орієнтиром для сьогодення [2, с. CX–CXI].

Сучасний, постіндустріальний етап розвитку людства потребує більш детальної градації з точки зору розуміння ієрархії змісту інформаційних процесів, які в ньому відбуваються.
А. Турен нове суспільство називає програмованим. Таке суспільство, на думку дослідника, є відповіддю на соціальний запит нинішнього етапу еволюції цивілізації, що пов’язаний з розвитком її самоорганізації, підкреслює її властивість «створювати моделі управління і виробництва, організації розподілу і споживання… У цьому плані можна говорити про індустріалізацію інформації, споживання, здоров’я, наукових досліджень і навіть загального навчання» [3, с. 130–131].

Використання зазначеного терміна обумовлене насамперед реакцією на об’єктивну потребу самоорганізації суспільства у відповідь на все нові й нові для нього зовнішні виклики. Цей процес прискорюється з посиленням глобальних впливів під дією науково-технічного прогресу, з удосконаленням інформаційних технологій та із зростанням обсягів продукованої інформації. У зв’язку з цим ще до появи Інтернету, масового використання електронних інформаційних технологій зростає суспільна увага до проблеми вдосконалення системи соціальних інформаційних комунікацій, потужності та якості інформаційного обігу в суспільстві. При цьому «інформація все більше виявляється пов’язаною з рішеннями, тобто з владою, з можливістю програмувати, а це зумовлено зростаючою потужністю і цінністю засобів комунікації» [3, с. 136].

Використання терміна «програмоване суспільство» пов’язане з дослідженням процесу накопичення суперечностей суспільства індустріального і характерних ознак формуванням нового етапу розвитку людства, уперше в його історії на рівні осмисленої самоорганізації. Ці суперечності знаходили своє відображення насамперед в інформаційній сфері, при всьому тому, що значення цієї сфери у практиці суспільного життя було незрівнянно меншим, ніж нині. Ці суперечності почали проявлятися вже в середині минулого сторіччя. Так, у контексті своєрідного трактування китайцями теорії класової боротьби Лінь Бяо вже в той час заявляв, що «класові битви» кінця двадцятого сторіччя скоріше будуть відбуватися між націями, ніж всередині їх» [4].

Пізніше, у другій половині ХХ ст., коли суперечності вже набули певних системних рис, що дало підставу А. Турену прогнозувати появу нового суспільства, дослідник зауважував: «Особливість соціального конфлікту в програмованому суспільстві полягає в тому, що правлячий клас у ньому контролює, здається, всю сукупність сфер соціального життя, що заважає підпорядкованим класам говорити і діяти з опорою на соціальну і культурну автономію. Таким чином, вони змушені протистояти соціальному пануванню від імені того, що єдине ще від нього вислизає, тобто від імені природи» [3, с. 138]. Розвиток системи інформаційних комунікацій сприяв покращенню доступу до інформаційних ресурсів різним категоріям користувачів. З впровадженням електронних інформаційних технологій, поширенням Інтернету можливості для успішної самоідентифікації соціальних структур, відстоювання цієї самоідентифікації і подальшого культурного розвитку на її основі почали стрімко зростати.

Варто зауважити, що А. Турен, як і деякі інші дослідники другої половини ХХ ст., перебуваючи під враженням активізації наявних соціальних структур і бурхливого розвитку нових, що демонстрували потенціал зростання і не вписувались у закономірності еволюції індустріального суспільства, перспективи розвитку програмованого суспільства вбачав на шляху посилення суперечностей держави і суспільства. «Чим слабше інтегроване громадянське суспільство, тим більше воно являє собою мережу з безліччю центрів рішень і сфер соціального впливу і тим більше державна сфера відмежовується від сфери суспільства. Тому що перша являє собою галузь історичної зміни, у ній здійснюється підтримка ідентичності соціального цілого в його русі від минулого до майбутнього, де цьому цілому загрожують спільності, що його оточують, між тим як громадянське суспільство – це сукупність складних суспільних відносин з усе численнішими точками конфліктів і переговорів» [3, с. 143]. Теза про зростання цих суперечностей знаходить відгомін і в наш час [5], хоча нинішній розвиток соціальної структури і система інформаційних обмінів переконує в тому, що ми сьогодні є свідками становлення суспільства нового, якісно вищого рівня формування, заснованого на продуктивному використанні його інтелектуального ресурсу. При цьому уявлення про програмоване суспільство в застосуванні до процесів удосконалення соціальної структури сучасного суспільства у певних ситуаціях може бути виправданим і в сучасних дослідженнях.

Повний текст

Коментарі (3)

Гість
Давид Мартинов
Вище описана інтелектуалізація знакових систем шляхом зниження їх ентропії має право на життя, але я б сказав, що ентропія інтелектуалізації навпаки зростає, адже підвищується розвиток інформаційного суспільства.
Гість
Евгений
Французский социолог Турен раскрывал причины кризиса социологии и пути выхода из него, это гений, мне приятно, что в данной работе Вы упоминаете о его трудах и мыслях. А вот по поводу комментария Мартынова, извините, но Вы плохо разбираетесь в сути вопроса
Гість
Автори
Стаття орієнтована на відображення процесу розвитку постіндустріального суспільства. Воно розвивається в ширину, вдосконалюючи систему соціальних інформаційних комунікацій, залучаючи все нових і нових членів суспільства до участі в інформаційних процесах. Нове суспільство розвивається також і в глибину, продукуючи інформацію все більш змістовну з точки зору потреб сучасного суспільного розвитку.
Гість