Активізація глобалізаційних процесів  на основі  розвитку  електронних інформаційних технологій стала  фактором нерівномірного, але одночасного  входження в інформаційне суспільство країн світу, що до того знаходились на індустріальному і навіть доіндустріальному  етапі розвитку. Дана нерівномірність  стимулювала розвиток суперечностей, викликаних неспівпадінням інтересів еволюції, на міждержавному  рівні.  Ці суперечності відтінюються однаковими вимогами нового суспільства до всіх членів світової спільноти держав незалежно від можливостей засвоєння його організаційно-технологічних особливостей. Дана характерна риса суттєво позначилась і на проблемах інформаційної безпеки  в міждержавних відносинах, що в системі виникаючих протистоянь держав в сучасних умовах  набуває першорядного значення.

 В контексті даної ситуації для нас нині є дуже важливим  зрозуміти  спонукальні мотиви Російської Федерації в протистоянні з   Україною. Причину цих мотивів, виводити, як це робиться в багатьох ЗМІ, лише з  «імперських  замашок», з «природної  агресивності» нашого північного сусіди є справою малопереконливою, побудованою на чисто емоційних рефлексіях. У той же час вони, ці  спонукальні  мотиви, пов’язані з більш глибокими процесами, із відмінностями прояву в обох державах утвердження елементів нового, інформаційного суспільства в суспільстві індустріальному, що поступово відходить в минуле.

У статті йдеться про нові виклики, що постають перед бібліотечною системою України у зв’язку з розвитком у системі інформаційних обмінів електронних інформаційних ресурсів, про необхідність розроблення інноваційних методик управління в бібліотечних установах цими ресурсами, організації ефективного використання їх користувачами.

Ключові слова: інформація, електронні інформаційні ресурси, бібліотечні установи, сучасні фактори впливу на розвиток інформаційних обмінів, проблеми інформатизації, суспільні запити до сучасних бібліотек.

The article deals with the new challenges faced by the biblical system of Ukraine in connection with the development in the system of information exchange of electronic information resources, the necessity of developing innovative methods of management in library institutions for these resources, organization of effective use Their users.

Keywords: information, electronic information resources, library institutions, modern factors of influence on the development of information exchanges, information problems, public requests to modern libraries.

У статті обґрунтовується функціонування інформаційно-аналітичних структур як суб’єктів національної інформаційної політики, висвітлюються особливості розвитку їхньої діяльності та взаємодії з владою й громадянським суспільством в умовах сучасної України, наголошується на необхідності налагодження між інформаційно-аналітичними структурами корпоративної взаємодії як організаційно-технологічної основи для синергії інтелектуальних капіталів різних інформаційно-аналітичних служб і формування в підсумку потужної інтелектуальної платформи процесу ухвалення управлінських рішень, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики і вирішення питань національної безпеки, ефективної комунікації між державою та громадянським суспільством.

Ключові слова: ухвалення рішень, інформаційна політика, інформаційно-аналітичні структури, бібліотечні установи, інформаційне забезпечення.

Поняття національної інформаційної політики досі не визначено на законодавчому рівні. Утім, за аналогією з національною музейною політикою, яка визначається ст. 3 Закону України «Про музеї та музейну справу» як сукупність основних напрямів і засад діяльності держави й суспільства в галузі музейної справи [15], національну інформаційну політику можна визначити як сукупність основних напрямів і засад діяльності держави й суспільства в інформаційній сфері. Інформаційна сфера у цьому випадку розуміється в трактуванні, запропонованому в проекті Концепції інформаційної безпеки, як сукупність інформаційних технологій, ресурсів, продукції і послуг, інформаційної інфраструктури, суб’єктів інформаційної діяльності та системи регулювання суспільних інформаційних відносин [7]. Впливовими учасниками національної інформаційної політики, значення яких в Україні наразі недооцінене як органами державної влади, так і громадськістю, є інформаційно- аналітичні структури (далі – ІАС), зокрема й інформаційно-аналітичні підрозділи, створені в структурі бібліотечних установ.

У статті аналізується термінологія, використовувана для характеристики постіндустріального суспільства, особливістю якого стали глобалізація і перетворення інноваційних інформаційних ресурсів у безпосередню виробничу силу, локомотив прискореного суспільного розвитку. Визначення інформаційних особливостей нинішнього суспільства й окреслення перспектив його трансформації сприяє більш точному застосуванню термінології, що, у свою чергу, дасть змогу забезпечити чіткість в одержанні нових наукових результатів.

Ключові слова: термінологічні характеристики, постіндустріальний етап розвитку суспільства, програмоване суспільство, інформаційне суспільство, суспільство знань, мережеве суспільство, цифрове суспільство.

Визначення співвідношення термінологічних характеристик соціальної організації сучасної цивілізації є важливим орієнтиром оптимізації наукових досліджень. Забезпечення чіткості в застосуванні термінів з пов’язаним із ними понятійним апаратом сприятиме чіткому окресленню предмета досліджень, унеможливлюватиме дублювання і працюватиме на підвищення ефективності використання творчого потенціалу суспільства в інтересах його розвитку.

Стаття присвячена висвітленню специфіки аналізу дискурсу соціальних медіа та виявленню його основних характеристик. У дослідженні наголошується на особливостях соціальних медіа як середовища формування й трансляції шаблонів індивідуальної та колективної поведінки, дискурсивних стратегій та інтерпретаційних моделей.

Запропоновано критерії визначення українського сегмента інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору. Визначено перелік маркерів – ключових показників для дослідження комунікації в мережі Інтернет.

Ключові слова: соціальні медіа, аналіз соціальних медіа, маркери, дискурс-аналіз.

У сучасних соціальних комунікаціях зростає роль соціальних медіа, що об’єднують цифрові медіа та онлайнову комунікацію та відзначаються високим рівнем інтерактивності, тобто можливості не лише споживати, а й створювати чи змінювати контент з боку реципієнтів. Цей принципово новий вид засобів масової комунікації характеризується зростаючим значенням як інструменту маркетингових стратегій, політичного впливу, простору формування громадської думки, становлення громадянського суспільства.

У статті проаналізовано види, особливості та специфіку бібліотечних мобільних додатків, окреслено можливості розширення бібліотечних послуг за їхньою допомогою. Досліджено зарубіжний досвід функціонування бібліотечних мобільних додатків, вивчено та проаналізовано їх затребуваність серед користувачів. Розглянуто підходи до адаптації такого виду бібліотечних послуг у вітчизняних реаліях.

Ключові слова: бібліотека, мобільні додатки, інноваційні мобільні технології, Інтернет, Україна.

На сьогодні підтверджується тенденція до збільшення кількості користувачів мобільними телефонами, планшетами та смартфонами, що істотно розширюють можливості роботи з інформацією. Крім того, 71 % українських користувачів входить в Інтернет зі смартфонів щодня, тоді як 69 % використовують для цього комп’ютер і ще 67 % – планшети. Причому 14 % українців відвідують інтернет-сторінки частіше зі смартфонів, ніж з комп’ютерів, і ще   8 % – лише з мобільних телефонів [1].

Центр досліджень соціальних комунікацій пропонує взяти участь в обговоренні актуального дослідження Горового Валерія Микитовича, доктора історичних наук, професора, заступника генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Процес входження України і РФ в інформаційне суспільство як джерело міждержавних суперечностей».

Активізація глобалізаційних процесів на основі розвитку електронних інформаційних технологій стала фактором нерівномірного, але одночасного входження в інформаційне суспільство країн світу, що до того перебували на індустріальному і навіть доіндустріальному етапі розвитку. Така нерівномірність стимулювала розвиток суперечностей, викликаних незбіганням інтересів еволюції, на міждержавному рівні. Ці суперечності відтінюються однаковими вимогами нового суспільства до всіх членів світової спільноти держав незалежно від можливостей засвоєння його організаційно-технологічних особливостей. Ця характерна риса істотно позначилась і на проблемах інформаційної безпеки в міждержавних відносинах, що в системі виникаючих протистоянь держав у сучасних умовах набуває першорядного значення.